Роз'яснення щодо захисту житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа
Відсутність житла - одна з найактуальніших проблем для дітей, які випускаються в доросле життя з інтернатних закладів, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, з-під піклування.
В Україні на законодавчому рівні закріплено обов’язок держави піклуватися про захист житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.
Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено два напрями захисту житлових прав таких осіб, а саме:
1) збереження житла, яке вже належить на праві власності або на праві користування;
2) надання нового житлового приміщення.
Законом передбачено, що за дітьми зберігається право на житло, у якому вони проживали до моменту встановлення влаштування у спеціалізовані заклади.
Відповідальність за збереження житла та повернення згодом його дітям після завершення терміну їх перебування у закладах для дітей несуть місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, розташовані за місцем знаходження такого нерухомого майна.
Рішення про встановлення опіки над майном дітей приймається державною адміністрацією або виконавчим органом місцевої ради за місцем знаходження майна за поданням Служби у справах дітей, яка веде облік нерухомого майна, що належить дітям.
Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що житлові приміщення, у яких проживали діти не можуть бути відчужені без згоди на це органів опіки та піклування, що може надаватися тільки в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад для збереження й утримання житла дітей мають право укладати договори про утримання й збереження житла з організаціями, на балансі яких воно перебуває (житлово-будівельні кооперативи, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків тощо).
Закон передбачає, що до моменту працевлаштування випускників закладів для дітей, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, квартирна плата та плата за комунальні послуги здійснюються місцевими державними адміністраціями за місцем знаходження житла.
Відповідно до тієї ж постанови Кабінету Міністрів України у разі, коли право користування житлом є тільки у дитини, місцева державна адміністрація або виконавчий орган місцевої ради за місцем знаходження житла за заявою законного представника дитини та клопотанням Служби у справах дітей вживає заходів для передачі його у власність дитини.
Якщо дитина є спадкоємцем майна, місцева державна адміністрація, виконавчий орган місцевої ради за місцем походження дитини призначає особу, яка буде представляти інтереси дитини в здійсненні права на спадкування.
Згідно зі Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання за заявою опікуна чи піклувальника, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування.
Законом встановлено, що в разі, коли в дітей після завершення перебування у відповідних закладах або завершення терміну опіки/піклування відсутнє житло, то місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування протягом місяця забезпечують їх упорядкованим соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.
Перебування на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.
На квартирний облік беруться громадяни України, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до Житлового кодексу Українського РСР, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР.
На соціальний квартирний облік беруться громадяни України, які користуються правом на соціальне житло відповідно до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» та «Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього».
Заява про постановку на квартирний облік і соціальний квартирний облік може бути подана Службою у справах дітей, опікуном/піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями, адміністрацією установи, де проживає дитина.
Соціальне житло – це житло з житлового фонду соціального призначення, що надається громадянам України, які потребують соціального захисту, у користування на підставі договору найму на певний строк.
Користування соціальним житлом є платним. Плата за житло в житловому фонді соціального призначення складається з плати за оренду житла, утримання житлових будинків і прибудинкових територій, комунальні послуги. Орган місцевого самоврядування встановлює розмір плати за соціальне житло для кожного наймача такого житла індивідуально.
Соціальне житло має відповідати санітарним і технічним вимогам.
Діти, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про взяття громадянина на облік або про відмову приймає відповідний орган місцевого самоврядування не пізніше 30 робочих днів.
Відмова у взятті громадянина на облік може бути оскаржена в судовому порядку.
Необхідно відмітити, що 16 грудня 2020 року прийнято законодавчі зміни, згідно з якими, особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення, за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку.
